Як говорити з дітьми про насильство

Один з головних обов`язків батьків — забезпечення безпеки дитини. Важливо говорити з дітьм про насильство, починаючи з перших років життя. Звісно, спосіб розмови потрібно підбирати, зважаючи на вік та розвиток малюка. Батьки повинні обговорювати потенційні небезпечні ситуації, методи їх уникнення та вирішення.

Для попередження можливих ситуацій насильства батькам варто скористатися наступними порадами:

Більше розмовляйте з дитиною. Нехай вона ділиться з вами всіма своїми проблемами, розповідає, як пройшов її день, просить поради. З дорослою донькою або сином можна вести переписку в сімейному чаті чи соцмережах. Дуже добре, якщо дитина повністю довіряє батькам. Для цього треба вміти зберігати дитячі таємниці, не критикувати, а намагатися розібратися в кожній ситуації. Син/дочка повинні бути впевнені, що мама чи тато завжди будуть на їх стороні.
Не прикрашайте дійсність. Розповідайте дитині про можливість агресії оточуючих та методи захисту від насильства. Наголошуйте, що кривдником може бути не лише незнайомець, а й людина з близького кола, що в насильстві винен лише кривдник, але ніяк не людина, що зазнає/зазнала агресії.
Розкажіть про кордони тіла. Поясніть дитині, що ніхто не повинен торкатися її тіла, яке прикрите нижньою білизною. Зі старшим сином або донькою прямо обговорюйте проблеми, певні історії, які трапляються в житті. Розуміння ситуацій в майбутньому збереже дитину від насильства.
Поясніть неприпустимість шантажу. Дитина має знати, що повинна розповідати рідним про всі випадки залякування. І бути впевненою, що батьки її зрозуміють.
Навчіть дитину безпечно користуватися гаджетами. Проводьте час разом за смартфоном і ноутбуком. Пояснюйте, що є сторінки, на які небезпечно заходити. Розкажіть, чому не варто спілкуватися з незнайомцями в інтернеті або яких правил розмови слід притримуватися.
Поясніть дитині, що її безпека є її пріоритетом. Насильство ще достатньо поширене в нашому житті. Важливо максимально убезпечити себе від агресії оточуючих. Правильна поведінка у небезпечних ситуаціях допоможе зберегти фізичне та психологічне здоров`я, а інколи навіть вижити. З собою краще мати телефон, на якому встановлені додатки для надання термінової допомоги. При необхідності потрібно викликати поліцію або звернутися по допомогу до перехожих.
Вигадайте разом з дитиною кодове слово, почувши яке, вона повинна вийти з дому. Обговоріть, куди та до кого з близьких або друзів вона може піти.

Як поводити себе з дитиною, аби унеможливити потрапляння чи скоєння ситуації насильства:

дитина має почуватися з вами нарівні, як із другом/подругою. Це дозволить встановити довірливі, чесні, відкриті стосунки. Тоді вона/він зможе відверто розповісти вам про свої проблеми та труднощі;
при спілкуванні з дитиною намагайтесь обирати для себе таке місцеположення, щоб ваші очі та очі дитини були на одному рівні;
дозвольте розповісти про свої почуття, переживання;
виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання ("Що трапилося?", "Що відбулося?");
вислухайте дитину;
побачте ситуацію очима дитини;
допоможіть дитині знайти власний вихід із ситуації;
ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, почути дитину, бути з нею, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми, здається, не існує;
сприймайте дитину як особистість з її цінностями, переконаннями, бажаннями;
якщо ви не знаєте, що говорити, просто будьте поруч;
цікавтеся життям дитини:
- Як твої справи? Ти чимось засмучений(-на)? Що приємного сталося сьогодні?;
- Що тобі подобається? Розкажи про своїх друзів? Яку ти любиш музику, ігри? Я хочу послухати її з тобою/пограти з тобою? Тощо;
звертайте увагу на коло спілкування дитини в реальному житті. Цікавтесь, хто її друзі, чим вони займаються;
проявляйте цікавість до того, в яких соціальних мережах та групах вона спілкується, з ким контактує, на які теми. Контролюйте перебування та спілкування вашої дитини в інтернеті,
використовуючи сучасні технології.