Девіз по життю:
Як приємно дітям радість дарувати,
Першим таємницю відкривати.
Оченята дивляться питливо:
«Вихователь, подаруй нам диво…»
(Людмила Малафеєва )
Хто з нас в дитинстві не мріяв про диво, не хотів стати сильним та всемогутнім чарівником? Але хто хоч раз задумувався, коли і куди ділися мрії? Вважають, що фантазування притаманне лише дітям та дивакам. Працювати потрібно так, щоб дивувати діток, адже те, що здивувало в дитинстві – не забувається вже ніколи. Побачене вперше, відчуте, як чудо, породжує тисячі запитань, на які дитина негайно потребує відповіді. Отже дитина сприймає світ через призму нашого, дорослого, світосприймання. Вихователь – дивак для дорослих, але не для дитини. Саме так завжди намагалася працювати я… 15 років працювала вихователем - виховувала, навчала, дивувала діток, потім 10 років на посаді вихователя-методиста – допомагала педагогам фахово зростати. На сьогодні я – директор закладу дошкільної освіти і вихователь. Створюю умови для здійснення якісної дошкільної освіти дітей, а саме - дзВІНченят.
Сьогодні я виховую малюків і дорослих, вихованців та працівників ЗДО. Хочу, щоб дива й надалі були присутні в житті людей, щоб фантазій й мрії здійснювалися.
Чому обрала саме професію вихователя? Не знаю – поклик серця.
Повністю згодна із словами Антуана де Сент-Екзюпері: «Добре бачить тільки серце – найголовнішого очима не побачити»…
Виховувати – означає допомагати, бути повністю для дітей, робити для них іразом з ними те, чого вони не можуть робити самі, а також планувати, що вони мають зробити й показувати, як це робиться. Хто збирається стати вихователем, повинен озирнутися навколо і запитати себе: ” Де необхідна моя допомога?”
Для себе зрозуміла, що успішне здійснення комплексу завдань, які поставили перед дошкільними працівниками Закон “Про дошкільну освіту” і Базовий компонент дошкільної освіти в значній мірі залежить від особистості педагога, його моральних якостей, професіоналізму, творчої активності, вміння організовувати освітній процес з впровадженням нових підходів до виховання дітей, орієнтації на особистість дитини. Дошкільна освіта ставить перед своїми працівниками високі вимоги. Адже сучасній дитині замало простого спілкування. Малюки працюють з різною технікою, вони хочуть знати про все, що їх оточує. Щоб задовольнити вимоги сьогодення, вихователь повинен бути неординарною особистістю.
Тож я спрямувала свою роботу на пошук шляхів удосконалення і оновлення педагогічного процесу. Над якою темою працювати? Питання зникло, допомогли – діти. Як часто ми чуємо дитячі: «Що? Коли? Чому?» Але не завжди можемо правильно і доступно відповісти на запитання маленьких чомусиків. А запитання допитливої малечі стають дедалі важчими… Без певних знань, а також без уміння дорослу інформацію викласти доступно для дитини, пояснення педагога, мами і тата будуть незрозумілими для дітей. Саме тому спрямувала свою роботу на педагогізацію дорослих. Батьки і педагоги (молоді фахівці) неспроможні адаптувати інформацію для сприйняття її дитиною певного віку. На допомогу таким дорослим, які за браком досвіду, не знають тонкощів дошкільника, але бажають ними оволодіти, приходить досвідчений педагог-фахівець. Такий педагог здійснює опосередковане навчання дошкільників шляхом навчання дорослих, які безпосередньо працюють в групі або здійснюють родинне виховання.
Дошкільне дитинство є надзвичайно важливим періодом у становленні особистості. Саме в цей час формуються фундаментальні якості людини, основи світосприйняття, ставлення до себе та свого місця в світі.
Родина та заклад освіти має виховувати соціально адаптовану та громадсько орієнтовану особистість, яка в майбутньому успішно знайде своє місце в дорослому житті.
Фахове кредо:
Найдосвідченіший педагог
Ніколи не повинен зупинятися на досягнутому,
Бо, якщо немає руху вперед,
то неминуче починається відставання
(Василь Сухомлинський)
