Заняття хореографії - одне з найулюбленіших занять дітей. Лікарі називають дошкільний вік дитини - віком рухової марнотратності. Адже у дітей даного віку стільки багато енергії, що вони надають перевагу таким заняттям, де можна рухатися, проявити себе, відкрити свої почуття і настрій, дати волю своїй уяві і фантазії, самореалізуватись. А наукою доведено, що тільки під час музично-рухової, хореографічної діяльності розкриваються природні задатки і обдарування дітей.
В дитячому садочку зміст і структура хореографії повинні відповідати:
- віковим особливостям дітей
- провідній ігровій діяльності в даному віці.
Самі заняття направлені, щоб:
- приносити користь дитині, зміцнювати здоров'я дитини;
- розвивати фізичні якості, такі як витривалість, координація рухів;
- формувати вольові якості, такі як вміння долати труднощі, наполегливість, дисциплінованість, витримка;
- зміцнювати м’язово-руховий апарат;
- сприяти творчому процесу;
- розвивати-художньо-естетичні смаки;
- культуру поведінки і спілкування;
- розширити знання і кругозір дитини в світі мистецтва.
Завдання хореографа отримати не професійного танцівника, а провести дитину через перший етап хореографічного процесу, що включає засвоєння азів ритміки, азбуки класичного танцю, нескладних елементів сучасного, бального, народного танців .
Вирішальна роль у вихованні інтересу до занять хореографії залежить тільки від педагога, від методів, які він використовує. Насамперед, це створення атмосфери, в якій дитина може працювати невимушено, без надмірних зусиль і перевантажень, радісно. Це підбір цікавих ігрових завдань, сюжетів для розлучення рухів, колективно-порядкових вправ, танцювальних елементів та таночків. Слід пам’ятати , що для хореографа важливий результат, а для дітей важливий процес, а не результат. Потрібна якісна, доступна мета і досягаючи її дитина проявить себе. Навчання хореографії - це завжди діалог, навіть, коли учень маленький. Але від його наполегливості, направленості і професіоналізму хореографа залежить успіх спільної праці.